Вихованець донецького «Шахтаря» Ростислав Русин розповів, як він відчув на собі принципи та методи цього клубу.
«Коли я перебував в „молодіжці“ „Шахтаря“, то півтора року бігав по колу через те, що не хотів перепідписувати контракт з „гірниками“.
Не підписував новий контракт, бо в мене був один шлях — „Маріуполь“. І це вирішували без врахування думки самого гравця. Хочеш або ні — маєш їхати, бо так сказав клуб.
А я не хотів бути в цій системі, коли тобою керують і замість тебе вирішують, що робити й куди їхати. Коли тобою керують, то важко. Бо тебе можуть запхати до команди, а ти там навіть тренеру не потрібен чи навпаки — скажуть, щоб ти там постійно грав. Різні бувають ситуації.
Не міг нікуди перейти, бо за мене треба було заплатити великі гроші — 300 або 400 тисяч євро. Та сама історія, коли контракт вже завершено, але треба заплатити за виховання гравця до 23 років ті самі суми. За молодого нікому не відомого гравця такі гроші платити клуби не готові.
Головний тренер „Олімпіка“ Роман Санжар та всі інші з клубу хотіли мене бачити у себе. Я пів року тренувався вже з „Олімпіком“, але вони ніяк не могли з „Шахтарем“ домовитись. Моя вартість — 10−15 тисяч євро, а „Шахтар“ хотів 300−400 тисяч євро. На той час ніхто не хотів судитися з „Шахтарем“ та вийшло так, що ні в „Олімпіку“, ні кудись в Україну потрапити я вже не міг. От і прийняв варіант у Латвії, зі „Спартаксом“ (Юрмала). Агенти знайшли мені цю команду й за контрактом була наявна можливість грати без компенсації. Всіх юридичних нюансів не пам’ятаю, але це Вища ліга Латвії й вони могли не платити „Шахтарю“. Тому я поїхав до Юрмали», — наводить слова Русина «Український футбол».
